середу, 22 лютого 2017 р.

ГЕРОЇ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.



Українські Ангели загинули за правду, свободу, незалежність своєї держави, і ціною жертовності показали, що наш український дух є незламним, а народ – нескореним. Безумовно, жодного з нас події, що відбувалися впродовж останніх місяців, не залишили байдужими. Тяжкий шлях уже позаду, але емоції й спогади завжди житимуть у наших серцях. Ці декілька місяців назавжди переписали сторінки історії України.








— Жінко, чого Ви плачете?.. Ваш син — герой… 
Ви що, не бачите… Ще цей хлопчина і он той…



— Героєм… був мені завжди…
з тих пір коли почав ...іти
… з тих пір… коли сказав він мама…
я так раділа… так ридала…
Від щастя сльози проливала…
так ніби знала… ніби відчувала…
я так його тримала… так оберігала…
та все ж пішов… за іншу битись маму…
мені ж залишив вічну рану…
А я дзвонила, кажу: «Сину, іди додому… бо там гинуть…
»А він: «Неправда… тут все мирно...»
Мені від того було дивно…
І я його чекала… так чекала…
він вернеться… я вірила… я знала…
І він приїхав не колись, а нині…
виходжу я… дивлюсь… моє дитя у домовині…
«як справи синку? ну кажи як справи?
… чого мовчиш… не хочеш подивитися на маму?
відкрий же очі… вставай… ти хочеш так лежати?
втомився, певно… вирішив поспати…
Боже… я тебе укрию…
ти ж такий холодний… живіт запав… напевно, ще й голодний
… ходи, я вже на стіл накрила…
Ходи, тебе чекає вся родина»
… А люди кажуть, що здуріла… що мертву так трясу дитину…
Та, що ті люди… що вони там знають…
Мій син — герой…
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ…







Не плачте, мамо, я іще живий,
Хоча й лежу із кулею у грудях…
А наді мною, юним, молодим
Схилилися в скорботі люди…
Я не помру, ніколи не помру,
Мені в віках залишене безсмертя,
Хоча і вас тепер не обійму
Та я живу у всенароднім серці…

До вшанування пам'яті жертв Небесноі Сотні присвячується.

Висловлюємо подяку за допомогу в організації даного захоту учням та вчителям Борохівської школи, а також, директору будинку культури Чиж Світлані, бібліотекар Демедюк Марія, хореограф Гундер Андрій.